Найбільш поширена причина нещасних випадків на виробництві – людський фактор. За статистикою, у 80% травм винні саме працівники. 

На Миколаївщині рівень виробничого травматизму у 2009 році суттєво знизився у порівнянні з минулими роками, проте у 2010-му кількість нещасних випадків зросла. На території регіону діє велика кількість підприємств різноманітних напрямків діяльності. До питань промислової безпеки на них ставляться по-різному.

Одні можуть бути прикладом навіть на державному рівні, інші – навпаки… З питанням «Чи можливо працювати безпечно?», «ПБ» звернулася до начальника управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області Миколи Єропунова.

– На Ваш погляд, чому навіть на підприємствах, де добре налагоджена робота системи управління охороною праці, виникають нещасні випадки? Чи можливо працювати безпечно?

– Бувають випадки, які передбачити неможливо. Може впасти дерево на проїжджу частину, на працівника можуть напасти, але частіше людина страждає через свою безвідповідальність. Наприклад, причиною нещасного випадку, що стався на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», стало порушення технологічного процесу роботи токарем шостого розряду. Він неправильно закріпив деталь у кулачках патрона. У процесі роботи швидкість складала 1000 обертань за хвилину. Неправильно закріплена деталь відлетіла і вдарила працівника у ліву руку. Від отриманої травми чоловік помер.

На даному підприємстві функціонує система управління охороною праці, виділяються кошти, проводяться різні заходи, щоб люди могли працювати безпечно. У результаті цього спостерігається суттєве зниження рівня травматизму. Однак людина, яка пропрацювала не один десяток років та досконало знає процес, могла б працювати майстром, свідомо порушила технологічний процес.

Є випадки, що не беруться на облік, адже класифікуються як природна смерть. Чому люди у 60 років помирають на робочих місцях від хвороб серця, підвищення кров’яного тиску? Ці хвороби не вважаються професійними, але найчастіше до їх розвитку призводять стреси, хвилювання й інші пов’язані з роботою фактори.

– З якими проблемами під час роботи найчастіше доводиться стикатися?

– Найбільша проблема полягає у тому, що чи то керівник, чи то простий робітник не розуміють, що таке охорона праці, навіщо вона потрібна. Іноді інспектора на підприємстві зустрічають як ворога. Люди повинні усвідомлювати, що ми працюємо заради їхньої безпеки. Якщо послабити нагляд за підприємствами, то на них послабиться контроль за працівниками. Звідси збільшення випадків травмувань, професійних захворювань та смертей на виробництві. Основне завдання нашого управління – не рахувати кількість нещасних випадків, а запобігати їм, допомагати підприємствам створювати безпечні умови праці на робочих місцях, виявляти й усувати ризики. Для цього інспектор повинен прийти на підприємство, побачити наскільки безпечно воно працює, чи приділяється належна увага трудовій дисципліні, чи захищені люди на своїх робочих місцях. Власники і керівники підприємств повинні розуміти, що співпраця з органами державного нагляду вигідна. Якщо на підприємстві немає порушень, пов’язаних з промисловою безпекою, воно працює без зупинок, у повному складі, без втрати трудових днів, то приносить хороший прибуток.

З проблемою договорів підряду стикатися доводилося, мабуть, не лише в нашій області. Дуже турбує те, що на підприємствах все частіше трапляються випадки травмування людей, які працюють за договором підряду. Такі трудові відносини не заборонені чинним законодавством України, але ж ми знаємо, що являє собою подібний договір. Підрядник на свій ризик виконує певну роботу, замовник не несе відповідальності за безпеку працівників. У випадку травмування постраждалий не отримує фінансової допомоги ні від роботодавця, ні від держави.

Наприклад, на території суднобудівного заводу працює більше 20 підприємств. На двох з них сталися нещасні випадки, один з яких – зі смертельним наслідком. Нещасний випадок, що стався 17 серпня 2009 року з працівниками ТОВ «Юг Антикор», було взято на облік наглядовими органами Держгірпромнагляду, постраждалі отримали відшкодування у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. За порушення законодавства з охорони праці до адміністративної відповідальності притягнуто трьох посадових осіб. До того ж, постраждалі пройшли курс лікування за кошти підприємства і наразі знову можуть повернутися до роботи.

Інший випадок стався на території того ж заводу. 31 липня 2009 року під час виконання працівниками ТОВ «УкрАгроТранс» газополум’яних робіт сталася пожежа, внаслідок якої постраждало двоє працівників, один – смертельно. Спеціальна комісія Управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області встановила, що причиною нещасного випадку стало порушення вимог безпеки під час теплової обробки металів.

Але працівники ТОВ «УкрАгроТранс» працювали за договором підряду, не були зареєстровані у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Постраждалий та сім’я загиблого залишились без компенсації. Щоб вирішити цю проблему, ми офіційно звернулися до всіх підприємств, установ і організацій області з рекомендацією при укладанні договору-підряду перевіряти реєстрацію підрядника у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Тим більше, що витратити доведеться невеликі кошти, однак якщо трапиться біда, то людина отримає фінансову підтримку.

– Миколаївщина насичена промисловими і сільськогосподарськими підприємствами. Наразі починають налагоджувати роботу суднобудівні заводи. Результатом цього може стати зростання не лише обсягів виробництва, а й кількості травмувань. Чи можливо уникнути зростання рівня виробничого травматизму?

– У наш час на чолі великих підприємств стають керівники з новими прогресивними поглядами, які прораховують будь-яку ситуацію на три кроки вперед. Наприклад, після нещасного випадку на ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» його керівник попросив направити держінспекторів, щоб вони попрацювали певний час на заводі. Результати досить позитивні.

Нині ми готуємо всебічні перевірки тих підприємств, які починають працювати. Це не означає, що підприємствам, які вже працюють, не буде приділятися увага. Роботу нашого управління заплановано так, щоб охопити якомога більше небезпечних об’єктів. Переконаний, що з великими підприємствами буде менше клопоту, ніж з підприємствами середнього та малого бізнесу.

– Чи можете назвати найбільш небезпечні підприємства регіону? Чим це зумовлено? Яку роботу проводити з ними?

– У нашій області працює багато підприємств з великою кількістю працівників та обладнання, що відносяться до високого ступеня ризику. Однак на них функціонують системи управління охороною праці, які чітко відпрацьовують свої завдання – виділяються кошти, впроваджуються нові розробки і програми у сфері охорони праці. 

Рівень травматизму на таких підприємствах знижено майже до мінімуму. Також є невеликі підприємства, на яких працює мала кількість людей, але нещастя стаються саме там. На таких підприємствах менше уваги приділяють питанням промислової безпеки
й охорони праці. Наприклад, у 2009 році найвищий рівень загального травматизму зафіксовано у соціально-культурній сфері. Складно уявити скільки лиха маже принести балон зі скрапленим газом, який вибухне у закладі швидкого харчування.

Якщо на підприємстві працюють люди – воно вважається небезпечним. За статистикою, майже 80% нещасних випадків спричинені саме людським фактором. Жодна людина не вірить, що саме з нею може статися щось погане. Тому й констатуємо невтішну статистику падіння з висоти, отруєння у колодязях, вибухів ємностей, що працюють під тиском... Часто працівник свідомо не використовує засобів індивідуального захисту, порушує технологічний процес і трудову дисципліну. Такі випадки продовжуватимуться, доки людина не зрозуміє, що сама несе відповідальність за себе, а також за життя і здоров’я тих, хто працює поруч.

– Як налагоджена робота з керівниками підприємств, адже вони не завжди охоче йдуть на контакт?

– Часто у підприємців складається хибне розуміння, що Держгірпромнагляд – контролюючий орган, хоча до його повноважень входить наглядодіяльність. Основне завдання роботи інспектора – не зашкодити виробничому процесу, а зберегти життя і здоров’я працівника, призупинити роботу, що виконується з порушеннями. У кожної людини свій суб’єктивний погляд, своє ставлення до тих чи інших подій, в тому числі й на охорону праці. Тому відносини з підприємцями складались по-різному. В цілому, ми досягли у вирішенні цього питання позитивних результатів. Усе частіше підприємці, здебільшого – керівники великих підприємств, голови райдержадміністрацій, йдуть на зустріч. Ми практикуємо проведення виїзних засідань, нарад, підбиття підсумків перевірок у районах і на підприємствах області. Це дозволяє спілкуватися з працівниками напряму, а не через посередника.

– Які завдання Ви ставите перед колективом?

– Наше основне завдання – не допустити травмування та смерті людей, допомогти підприємствам виявляти й усувати ризики, небезпечні порушення та недоліки.

Наталія Жупанова